Рік, що закінчується 31 грудня 2022 року

Валюта подання звітності відповідає функціональній валюті, якою є національна валюта України - гривня.

Звітність складено у тисячах гривень, округлених до цілих

ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КИЇВОБЛАГРОТЕХПОСТАЧ" у 2021 році здійснювало бухгалтерський облік відповідно до вимог Закону України про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 № 996-ХІ, Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, Міжнародних стандартів фінансової звітності, інших нормативних актів,

Незавершене будівництво складається з витрат, прямо пов'язаних зі спорудженням основних засобів, включаючи відповідний розподіл прямо віднесених до нього змінних накладних витрат, понесених при спорудженні. Незавершене будівництво не амортизується. Амортизація незавершеного будівництва починається з моменту готовності активів для використання, тобто з того моменту, коли вони перебувають у стані та у місці, в якому вони придатні до експлуатації у спосіб, визначений управлінським персоналом.

Відстрочений податок на прибуток визнається для тимчасових різниць між балансовою вартістю активів та зобов'язань, відображених у окремій фінансовій звітності, і відповідними даними податкового обліку, що використовується при розрахунку оподатковуваного прибутку. Відстрочені податкові зобов'язання, як правило, відображаються з урахуванням усіх оподатковуваних тимчасових різниць. Відстрочені податкові активи відображаються з урахуванням усіх тимчасових різниць за умови високої ймовірності отримання в майбутньому оподатковуваного прибутку, достатнього для використання цих тимчасових різниць. Податкові активи та зобов'язання не відображаються у окремій фінансовій звітності, якщо тимчасові різниці пов'язані з гудвілом або виникають внаслідок первісного визнання інших активів і зобов'язань у рамках угод (крім угод з об'єднання бізнесу), які не впливають ні на оподатковуваний, ні на бухгалтерський прибуток.

Балансова вартість відстрочених податкових активів переглядається на кінець кожного звітного періоду і зменшується, якщо ймовірність отримання в майбутньому оподатковуваного прибутку, достатнього для повного або часткового використання цих активів, більше не є високою.

Відстрочені податкові активи і зобов'язання з податку на прибуток розраховуються з використанням ставок оподаткування (а також положень податкового законодавства), встановлених законодавством, що набрало або практично набрало чинності на звітну дату, які, ймовірно, будуть діяти в період реалізації податкового активу або погашення зобов'язання. Оцінка відстрочених податкових зобов'язань і активів відображає податкові наслідки намірів Компанії (станом на звітну дату) щодо способів відшкодування або погашення балансової вартості активів і зобов'язань.

Відстрочені податкові активи і зобов'язання відображаються у звітності згорнуто, якщо існує законне право провести взаємозалік поточних податкових активів і зобов'язань, що відносяться до податку на прибуток, який справляється одним і тим самим податковим органом, і Компанія має намір таким чином провести взаємне зарахування поточних податкових активів і зобов'язань

Компанія припиняє визнавати фінансові активи в разі припинення дії договірних прав на грошові потоки  від використання фінансового активу, або коли були передані всі ризики і вигоди від володіння таким фінансовим активом. Якщо Компанія в основному не передає і не зберігає усі ризики і вигоди від володіння активом, а продовжує контролювати переданий актив, то воно продовжує відображати свою частку в даному активі та пов'язані з ним можливі зобов'язання. Якщо Компанія зберігає практично всі ризики і вигоди від володіння переданим фінансовим активом, воно продовжує враховувати даний фінансовий актив, а отримані при передачі кошти відображає у вигляді забезпеченої позики. При повному припиненні визнання фінансового активу різниця між балансовою вартістю активу та сумою отриманої і належної до отримання винагороди, а також дохід або витрати, накопичені в іншому сукупному прибутку, відносяться на прибутки і збитки.

Якщо фінансовий актив списується не повністю (наприклад, коли Компанія зберігає за собою можливість викупити частину переданого активу або зберігає за собою частину ризиків та вигод, пов'язаних з володінням (але не "практично всі" вигоди та ризики), при цьому контроль Компанії за активом зберігається), Компанія розподіляє балансову вартість даного фінансового активу між частинами: що утримується та що списується, пропорційно справедливій вартості даних частин на дату передачі. Різниця між балансовою вартістю, розподіленою на частину, що списується, та сумою отриманої винагороди, а також будь-які накопичені розподілені на таку частину доходи та витрати, визнані в іншому сукупному доході, відносяться на прибутки та збитки. Доходи та витрати, визнані в іншому сукупному доході, розподіляються також пропорційно справедливій вартості, утримуваній та списуваній частин.

Грошові кошти включають в себе грошові кошти в касі та на рахунках у банках, а також банківські депозити з початковим строком менше трьох місяців.

ухгалтерський облік  розрахунків по виплатам працівникам вести відповідно до МСФЗ 19 (IAS) "Виплата працівникам".

Згідно МСФЗ (IAS)19, виплати працівникам - це всі форми компенсації, що їх надає  суб'єкт господарювання в обмін на послуги надані працівниками. При цьому,працівник може надавати послуги підприємству на основі повного або неповного робочого дня, постійної або періодичної зайнятості та на тимчасовій основі.

МСФЗ (IAS)19 поділяє виплати працівникам на чотири категорії:

-короткострокові виплати;

-виплати по закінченні трудової діяльності;

-інші довгострокові виплати працівникам;

-виплати при звільненні.

Короткострокові виплати (заробітна плата та внески на соціальне забезпечення, оплачувана щорічна відпустка та відшкодування тимчасової непрацездатності у зв'язку з хворобою, участь у прибутку та преміюванні, негрошові пільги для теперішніх працівників та інші виплати) підлягають нарахуванню у тому періоді, в якому відповідні послуги надавались працівниками Компанії. Зазначені виплати відносяться до складу прибутків та збитків у періоді їх нарахування, за виключенням випадків, коли нарахування таких виплат відноситься до створення необоротних активів.

У разі створення забезпечень по короткострокових виплатах, зокрема при створенні резерву на покриття витрат по оплаті відпусток, визнання витрат у складі прибутків та збитків відбувається у періоді створення таких забезпечень.

Підходи до класифікації витрат викладені в МСФЗ (IAS) 1 "Надання фінансових звітів".

Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Відповідно до  МСФЗ (IAS) 2 "Запаси"  собівартість запасів повинна включати всі витрати на придбання, витрати на переробку та інші витрати, понесені під час доставки запасів до їх теперішнього місцезнаходження та приведення їх у теперішній стан.

Витрати на придбання запасів складаються з ціни придбання, ввізного мита та інших податків (окрім тих, що згодом відшкодовуються суб'єктові господарювання податковими органами), а також з витрат на транспортування, навантаження і розвантаження та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням готової продукції, матеріалів та послуг. Торговельні знижки, інші знижки та інші подібні їм статті вираховуються при визначенні витрат на придбання.

Реалізованими вважаються товари роботи (послуги) після оформлення відповідних документів (накладних, товарно-транспортних накладних, актів, заказ - нарядів), згідно з якими здійснюється перехід права власності та ризиків і відображається в обліку відповідна господарська операція по реалізації.

Не включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати. Вони окремо обліковуються на рахунках 92, 93, 94 і списуються на фінансові результати в кінці звітного періоду.

Витрати визнаються в періоді визнання доходу, для отримання якого вони були понесені. Якщо витрати не мають безпосереднього зв'язку з певними доходами, вони визнаються в тому періоді, в якому були понесені.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Аналітичній облік собівартості товарів ведеться Компанією за об'єктами обліку витрат, а також за статтями витрат.

Витрати з податку на прибуток або збиток за рік представляють собою суму поточного та відстроченого податку.

Поточні зобов'язання з податку на прибуток

Сума поточного податку на прибуток визначається, виходячи з величини оподатковуваного прибутку за рік. Оподатковуваний прибуток відрізняється від прибутку, відображеного у звіті про сукупні доходи або витрати, на суму доходів і витрат, що підлягають оподаткуванню або вирахуванню в інших періодах, а також виключає ті статті доходів і витрат, що взагалі не підлягають оподаткуванню або вирахуванню для цілей оподаткування. Зобов'язання щодо поточного податку на прибуток розраховуються з використанням ставок оподаткування, встановлених законодавством, що діють на звітну дату.

Облік інвестиційної нерухомості вести відповідно до вимог МСФЗ (IAS ) 40 "Інвестиційна нерухомість", який є міжнародним стандартом, що регулює порядок обліку інвестиційної нерухомості. Інвестиційна нерухомість утримується з метою отримання орендних платежів або збільшення  капіталу, або того й іншого. Таким чином, інвестиційна нерухомість генерує грошові потоки незалежно від інших активів, які утримує підприємство.

Інвестиційна нерухомість визнається як актив тоді і тільки тоді, коли:

-існує ймовірність, що компанія отримає майбутні економічні вигоди, які пов'язані з цією інвестиційною нерухомістю;

-собівартість інвестиційної нерухомості можна достовірно оцінити.

В якості своєї Облікової політики Компанія приймає модель справедливої вартості і застосовує обрану Облікову політику до всіх об'єктів інвестиційної нерухомості.

Після первісного визнання Компанія оцінює всю свою інвестиційну нерухомість за справедливою вартістю.

Виняток становлять випадки, коли в момент визнання об'єкта інвестиційної нерухомості, стає очевидно, що Компанія не завжди зможе достовірно визначати його справедливу вартість. Це відбувається лише в тих випадках, коли зіставні угоди на ринку здійснюються не часто, і відсутні альтернативні оцінки справедливої вартості (наприклад, на основі прогнозів дисконтованих грошових потоків). У таких випадках Компанія повинна оцінювати цю інвестиційну нерухомість за допомогою моделі обліку за собівартістю. При цьому слід виходити з того, що ліквідаційна вартість інвестиційної нерухомості дорівнює нулю.

Інвестиційна нерухомість, яка оцінюється за справедливою вартістю не амортизується і не оцінюється на знецінення.

Акціонерні товариства формують резервний капітал у розмірі, визначеному Статутом підприємства, але не менше ніж 15% Статутного капіталу шляхом щорічних відрахувань від чистого прибутку товариства або за рахунок нерозподіленого прибутку. Розмір щорічних відрахувань до резервного капіталу здійснюється на підставі рішення загальних зборів акціонерів, оформленого Протоколом і не може бути меншим ніж 5% суми чистого прибутку підприємства за звітний рік.

Під час укладання Договору оренди, Компанія здійснює оцінку чи відповідає Договір критеріям оренди, а саме чи виконується умова передачі права контролювати користуванням ідентифікованим активом протягом певного періоду часу в обмін на компенсацію.

Компанія застосовує єдиний підхід до всіх орендних операцій, крім короткострокової оренди та оренди малоцінних активів. В обліку Компанія визнає зобов'язання з оренди та актив у формі права користування.

Компанія як орендар

(а) Актив у формі права користування

Компанія визнає право на користування активом на дату початку дії Договору оренди, тобто на дату, коли актив придатний до використання. Він визнається за собівартістю за мінусом амортизаційних відрахувань та збитків від зменшення корисності активу. Актив у формі права користування включає суму визнаних зобов'язань, прямих витрат, які пов'язані з орендою та орендні платежі, які понесені до або на дату початку дії оренди, за вирахуванням отриманих стимулів у вигляді знижок. Амортизація активу у формі права користування здійснюється прямолінійним методом, відповідно до терміну корисної експлуатації активу:

(б) Зобов'язання з оренди

Компанія визнає зобов'язання з оренди на дату початку дії оренди за теперішньою вартістю орендних платежів, які необхідно здійснювати протягом строку оренди. Орендні платежі включають фіксовані платежі, за вирахуванням дебіторської заборгованості за оренду, змінних орендних платежів, які залежать від індексу або ставки, та гарантійної суми, що очікується до сплати. Змінні орендні платежі, які залежать від відсоткової ставки визнаються витратами у тому періоді, в якому вони були здійсненні. При обчисленні теперішньої вартості орендних платежів Компанія використовує процентну ставку за новими кредитами нефінансовим Корпораціям у розрізі видів валют і строків погашення. Вартість орендного зобов'язання може змінюватись у разі наявності достатніх умов для його переоцінки.

(в) Короткострокова оренда та оренда малоцінних активів

Компанія не застосовує умови стандарту МСФЗ 16 до об'єктів, термін оренди яких не перевищує 12 місяців. Також дія стандарту не застосовується до малоцінних активів. Облік оренди вказаних об'єктів здійснюється прямолінійним методом протягом всього терміну оренди.

Компанія як орендодавець

Оренда, яка не передбачає передачу суттєвих ризиків та винагород, пов'язаних з правом власності класифікується як операційна. Дохід від оренди, що виникає на прямолінійній основі визнається в частині Звіту про доходи та збитки. Початкові прямі витрати, які виникають при укладанні договору операційної оренди додаються до балансової вартості об'єкта оренди та визнаються протягом всього терміну оренди. Умовна орендна плата визнається в тому періоді, в якому вона здійснена.

Запаси складаються, головним чином, з товарів, утримуваних для продажу. Інші запаси представлені запасними частинами та матеріалами, що утримуються для обслуговування та ремонту основних засобів. Запаси відображаються за найменшою з двох величин: собівартістю придбання або чистою вартістю реалізації.

Собівартість запасних частин, утримуваних для продажу, та інших запасів розраховується з використанням методу ФІФО. Собівартість автомобілів утримуваних для продажу розраховується з використанням методу ідентифікованої собівартості.

Облік основних засобів вести відповідно до вимог МСФЗ (IAS) 16 "Основні засоби" (надалі - МСФЗ (IAS) 16), який є міжнародним стандартом, що регулює порядок обліку основних засобів.

Первісне визнання об'єктів основних засобів здійснюється за його собівартістю.

Компанія скористалася правом, наданим параграфом 29 МСФЗ (IAS) 16, і вибрала модель обліку для основних засобів за собівартістю.

Модель обліку за собівартістю передбачає, що після первісного визнання об'єкт основних засобів обліковується за його первісною вартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від знецінення, визнаних згідно МСФЗ (IAS) 36 "Знецінення активів".

Для нарахування амортизації основних засобів, застосовувати прямолінійний метод нарахування амортизації.

Для всіх об'єктів основних засобів, що обліковуються в компанії, в бухгалтерському та податковому обліку встановити, що ліквідаційна вартість нових об'єктів зазначається в акті введення в експлуатацію.

Основні засоби відображаються у Звіті про фінансовий стан за історичною вартістю, включаючи всі витрати, необхідні для приведення активу у стан, придатний до використання, за вирахуванням накопиченого зносу та накопичених втрат від знецінення.

Капіталізовані витрати містять основні видатки на вдосконалення та заміни, які подовжують строк корисної експлуатації активів або збільшують їхню здатність генерувати доходи. Видатки на поточні ремонти та технічне обслуговування, що не відповідають вищенаведеним критеріям, визнаються у складі витрат того періоду, в якому вони були понесені.

Сума, що амортизується - це собівартість об'єкту основних засобів, за вирахуванням
його ліквідаційної вартості. Ліквідаційна вартість активу - це очікувана сума, яку підприємство отримало б на поточний момент від реалізації об'єкта основних засобів після вирахування очікуваних витрат на вибуття, якщо б даний актив вже досяг того віку та стану, в якому, як очікувано, він буде знаходитися в кінці строку свого корисного використання.

Знос основних засобів призначений для списання амортизованої суми впродовж строку корисного використання активу та розраховується на основі прямолінійного методу. Строки корисного використання основних засобів подані нижче:

Ліквідаційна вартість та строк корисної експлуатації об'єктів основних засобів підлягають перегляду на кінець кожного фінансового року. Вплив будь-яких змін попередніх оцінок обліковується як зміна в облікових оцінках.

Прибуток або збиток, що виникає у результаті вибуття або ліквідації об'єкта основних засобів, визначається як різниця між надходженнями від продажу та балансовою вартістю активу і визнається у складі прибутків і збитків того періоду, в якому вони виникли.

Забезпечення, умовні активи та умовні зобов'язання.

Принципи визнання та методи оцінки забезпечень, умовних активів та зобов'язань визначені  в МСФО (IAS) 37 "Забезпечення, умовні активи та умовні зобов'язання".

Доходи від реалізації визнаються у розмірі справедливої вартості винагороди, отриманої або такої, що підлягає отриманню, і являють собою надходження від реалізації продукції (товарів, робіт і послуг) в ході звичайної господарської діяльності, за вирахуванням очікуваних повернень товару покупцями, знижок та інших аналогічних відрахувань, а також за вирахуванням податку на додану вартість.

Визнання доходів

Згідно МСФЗ 15 доходи від реалізації визнаються при передачі обіцяних товарів або послуг клієнтам у сумі, яка відображає суму компенсації, на яку підприємство, як передбачається, матиме право в обмін на ці товари та послуги. Компанія використовує п'яти етапну модель для визнання доходів:

- виявлення договору з клієнтом;

- виявлення зобов'язань щодо виконання у договорі;

- визначення ціни операції;

- розподіл ціни операції на зобов'язання щодо виконання у договорах;

- визнання доходів від реалізації тоді, коли (або як тільки) Компанія задовольняє зобов'язання щодо виконання.

Компанія визнає доходи від реалізації тоді, коли (або як тільки) задоволене виконання зобов'язань, тобто коли контроль над товарами або послугами, який супроводжує виконання конкретних зобов'язань, був переданий клієнту.

Товарна заборгованість - це заборгованість, яка виникла внаслідок отримання чи перерахування передоплати, яка має бути погашена шляхом відвантаження товарів (вико-нання робіт, надання послуг).

Сумнівна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевпевненість її погашення боржником.

Безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк по-зовної давності.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимо-гою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встанов-люється тривалістю у три роки.

Безнадійною дебіторською заборгованістю вважати заборгованість, яка відпові-дає п. 14.1.11 ПКУ, зокрема:

-заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

-прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

-прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

-прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізич-них осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі від-сутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

-актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визна-но банкрутом або припинено як юридичну особу у зв'язку з його ліквідацією;

-прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недо-статності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

-заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, перед-баченому законодавством;

-заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією;

В балансі   грошову дебіторську заборгованість (за товари, роботи, послуги) та то-варну дебіторську заборгованість визнавати за чистою вартістю, яка дорівнює сумі де-біторської заборгованості за мінусом резерву сумнівних боргів.

Пов'язаними сторонами являються особи, одна з яких має можливість контролювати або здійснювати суттєвий вплив на операційні або фінансові рішення іншої сторони, або сторони, що знаходяться під контролем, який визначено в МСБО 24 "Розкриття інформації про зв'язані сторони". Пов'язаними особами Компанії визначено компанії, які знаходяться під контролем основного бенефіціара Компанії, дочірні та асоційовані компанії.

24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала повномасштабне військове вторгнення в Україну.

Станом на дату затвердження даної звітності активні військові дії проводяться у східних та південних регіонах країни, а також здійснюються ракетні удари по всій території країни, зокрема по об'єктах енергетичної інфраструктури, внаслідок чого вводяться обмеження на споживання електроенергії для промислових підприємств та домашніх господарств по всій країні.

Компанія продовжує операційну діяльність, та військові дії, що відбуваються після дати балансу, спричиняють суттєву невизначеність для Компанії в майбутньому, включаючи ризик втрати майна в результаті військових дій, повітряних атак та ракетних ударів, а також дефіциту клієнтів та персоналу, викликаний імміграцією населення та обмеженнями воєнного стану в Україні. Весь рівень можливого впливу подальшого розвитку військових дій на бізнес Компанії невідомий, але його масштаби можуть бути серйозними.

Пов'язаними сторонами являються особи, одна з яких має можливість контролювати або здійснювати суттєвий вплив на операційні або фінансові рішення іншої сторони, або сторони, що знаходяться під контролем, який визначено в МСБО 24 "Розкриття інформації про зв'язані сторони". Пов'язаними особами Компанії визначено компанії, які знаходяться під контролем основного бенефіціара Компанії, дочірні та асоційовані компанії.

Станом на 31.12.2022р. власниками акцій, яким належить 10 і більше відсотків голосуючих акцій є: юридична особа, резидент України - Приватне Акціонерне Товариство "УКРАЇНСЬКА АВТОМОБІЛЬНА КОРПОРАЦІЯ"

 (Код ЄДРПОУ 03121566) володіє 1 050 287 акціями (складає 82,69 % від загальної їх кількості);

ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРАЇНСЬКА АВТОМОБІЛЬНА КОРПОРАЦІЯ"

Основні засоби відображаються у Звіті про фінансовий стан за історичною вартістю, включаючи всі витрати, необхідні для приведення активу у стан, придатний до використання, за вирахуванням накопиченого зносу та накопичених втрат від знецінення. Капіталізовані витрати містять основні видатки на вдосконалення та заміни, які подовжують строк корисної експлуатації активів або збільшують їхню здатність генерувати доходи. Видатки на поточні ремонти та технічне обслуговування, що не відповідають вищенаведеним критеріям, визнаються у складі витрат того періоду, в якому вони були понесені. Сума, що амортизується - це собівартість об'єкту основних засобів, за вирахуванням його ліквідаційної вартості. Ліквідаційна вартість активу - це очікувана сума, яку підприємство отримало б на поточний момент від реалізації об'єкта основних засобів після вирахування очікуваних витрат на вибуття, якщо б даний актив вже досяг того віку та стану, в якому, як очікувано, він буде знаходитися в кінці строку свого корисного використання. Знос основних засобів призначений для списання амортизованої суми впродовж строку корисного використання активу та розраховується на основі прямолінійного методу. Строки корисного використання основних засобів подані нижче: Групи основних засобів Строк корисного використання Будівлі та споруди 20-80 років Обладнання 2-10 років Транспортні засоби 5-10 років Меблі та інші основні засоби 2-15 років Ліквідаційна вартість та строк корисної експлуатації об'єктів основних засобів підлягають перегляду на кінець кожного фінансового року. Вплив будь-яких змін попередніх оцінок обліковується як зміна в облікових оцінках. Прибуток або збиток, що виникає у результаті вибуття або ліквідації об'єкта основних засобів, визначається як різниця між надходженнями від продажу та балансовою вартістю активу і визнається у складі прибутків і збитків того періоду, в якому вони виникли. Незавершене будівництво складається з витрат, прямо пов'язаних зі спорудженням основних засобів, включаючи відповідний розподіл прямо віднесених до нього змінних накладних витрат, понесених при спорудженні. Незавершене будівництво не амортизується. Амортизація незавершеного будівництва починається з моменту готовності активів для використання, тобто з того моменту, коли вони перебувають у стані та у місці, в якому вони придатні до експлуатації у спосіб, визначений управлінським персоналом.

Основні засоби відображаються у Звіті про фінансовий стан за історичною вартістю, включаючи всі витрати, необхідні для приведення активу у стан, придатний до використання, за вирахуванням накопиченого зносу та накопичених втрат від знецінення. Капіталізовані витрати містять основні видатки на вдосконалення та заміни, які подовжують строк корисної експлуатації активів або збільшують їхню здатність генерувати доходи. Видатки на поточні ремонти та технічне обслуговування, що не відповідають вищенаведеним критеріям, визнаються у складі витрат того періоду, в якому вони були понесені. Сума, що амортизується - це собівартість об'єкту основних засобів, за вирахуванням його ліквідаційної вартості. Ліквідаційна вартість активу - це очікувана сума, яку підприємство отримало б на поточний момент від реалізації об'єкта основних засобів після вирахування очікуваних витрат на вибуття, якщо б даний актив вже досяг того віку та стану, в якому, як очікувано, він буде знаходитися в кінці строку свого корисного використання. Знос основних засобів призначений для списання амортизованої суми впродовж строку корисного використання активу та розраховується на основі прямолінійного методу. Строки корисного використання основних засобів подані нижче: Групи основних засобів Строк корисного використання Будівлі та споруди 20-80 років Обладнання 2-10 років Транспортні засоби 5-10 років Меблі та інші основні засоби 2-15 років Ліквідаційна вартість та строк корисної експлуатації об'єктів основних засобів підлягають перегляду на кінець кожного фінансового року. Вплив будь-яких змін попередніх оцінок обліковується як зміна в облікових оцінках. Прибуток або збиток, що виникає у результаті вибуття або ліквідації об'єкта основних засобів, визначається як різниця між надходженнями від продажу та балансовою вартістю активу і визнається у складі прибутків і збитків того періоду, в якому вони виникли. Незавершене будівництво складається з витрат, прямо пов'язаних зі спорудженням основних засобів, включаючи відповідний розподіл прямо віднесених до нього змінних накладних витрат, понесених при спорудженні. Незавершене будівництво не амортизується. Амортизація незавершеного будівництва починається з моменту готовності активів для використання, тобто з того моменту, коли вони перебувають у стані та у місці, в якому вони придатні до експлуатації у спосіб, визначений управлінським персоналом.

Фінансові зобов'язання класифікуються або як такі, що "оцінюються за справедливою вартістю через прибуток та збиток" ("ОСВЧПЗ"), або як "інші фінансові зобов'язання".

 Інші фінансові зобов'язання, враховуючи позики та кредити, первісно оцінюються за справедливою вартістю, за вирахуванням витрат на здійснення операції. Інші фінансові зобов'язання згодом оцінюються по амортизованій вартості з використанням метода ефективної ставки відсотка, із визнанням відсоткових витрат по методу ефективної доходності.

Нематеріальні активи з визначеними термінами використання, придбані в рамках окремих угод, обліковуються за вартістю придбання за вирахуванням накопиченої амортизації та накопиченого збитку від знецінення. Амортизація нараховується за прямолінійним методом протягом строку корисного використання нематеріальних активів. Очікувані строки корисного використання та метод нарахування амортизації аналізуються на кінець кожного звітного періоду, при цьому всі зміни в оцінках відображаються у звітності без перегляду порівняльних показників. Нематеріальні активи з невизначеними строками використання, придбані в межах окремих угод, обліковуються за вартістю придбання та вирахуванням накопиченого збитку від знецінення. Нематеріальний актив списується при вибутті або коли від його використання чи вибуття не очікується отримання жодних економічних вигід. Доходи чи витрати, що виникли при списанні нематеріального активу, обчислені як різниця між чистими надходженнями від списання та балансовою вартістю активу, визнаються у прибутках або збитках при списанні активу.

Резерви визнаються, коли у Компанії є поточне зобов'язання (юридичне або конструктивне), що виникли в результаті минулих подій, погашення якого, ймовірно, призведе до вибуття ресурсів, які втілюють економічні вигоди, і при цьому можна здійснити достовірну оцінку даного зобов'язання.

Сума, визнана в якості резерву, є найбільш достовірною оцінкою компенсації, необхідної для врегулювання поточного зобов'язання на звітну дату, беручи до уваги всі ризики і невизначеності, супутні даним зобов'язанням. У тих випадках, коли резерв оцінюється з використанням потоків грошових коштів, за допомогою яких передбачається погасити поточне зобов'язання, його балансова вартість являє собою теперішню вартість даних грошових потоків.

У тих випадках, коли деякі або всі економічні вигоди, які потрібні для реалізації резерву, передбачається отримати від третьої сторони, така сума до отримання визнається як актив, якщо точно відомо, що відшкодування буде отримано і його можна достовірно визначити.